Концепція розвитку ДНЗ

Управління освіти Кропивницької міської ради

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 42 «Ювілейний»

комбінованого типу

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою 

Протокол  №__  від  ___________

Директор  ДНЗ «Ювілейний»

_________ В. Бож

 

КОНЦЕПЦІЯ ДНЗ

 (ясла-садок) № 42 «ЮВІЛЕЙНИЙ»

комбінованого типу

на 2021 – 2026 р.р.

Дошкільний навчальний заклад «Ювілейний» діє відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», Положення про дошкільний навчальний заклад, наказів Міністерства освіти і науки України: «Про затвердження Примірного статуту дошкільного навчального закладу», інструктивно-методичних листів: «Про режим роботи дошкільних навчальних закладів», «Про організацію обліку дітей дошкільного віку», «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади», «Про проведення державної атестації дошкільних навчальних закладів», «Про здійснення соціально-педагогічного патронату»; Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція), освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина» та парціальних програм.

  Забезпечує гармонійний різнобічний розвиток особистості дитини, з орієнтацією на її цінності та інтереси, збереження дитячої субкультури.

Пріоритетні  завдання розвитку і виховання дошкільнят:

Збереження субкультури Дитинства як своєрідного унікального простору, що є особливим періодом життя людини

Виховання шанобливого ставлення до історії, культури, традицій, природи, людей рідного краю

Створення комплексної навчально-дидактичної та методичної бази для реалізації завдань  Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція)

Формування загальнокультурних основ, здатності пристосовуватися до динамічних умов життя

Впровадження інтегрованого методу організації життєдіяльності  як єдиної цілісної системи по формуванню у  дітей світогляду

Формування у дітей патріотичних почуттів, гуманістичної моралі, етичної культури у тісній взаємодії родинного та суспільного виховання

Створення належних умов для реалізації дитиною свого природного потенціалу (фізичного, психічного, соціального)

Навчати дошкільника жити у злагоді з довкіллям та із самим собою, адекватно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя, довіряти людському оточенню, відчувати себе захищеним, орієнтуватися у ньому

Розвитку особистості, її комунікативних, логіко-математичних здібностей, самостійності у прийнятті рішень, критичності та культури мислення

ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ПЕДАГОГІВ З ДІТЬМИ:

Дитячий садок - друга домівка дитини, зробіть все, щоб їй було в цьому домі тепло і  затишно.

Різноманітну  роботу в групі організовуйте тільки з урахуванням вікових і індивідуальних можливостей дитини, її інтересів.

Створення дитині психологічного комфорту, емоційного благополуччя; відчуття рівноваги, захищеності, позитивного самопочуття.

Формування у дітей позитивного відношення до ровесників, схвалення проявів  у дошкільнят співчуття, співпереживання. Звернення  до кожної дитини тільки  на ім'я, підкреслюючи при цьому  її гідність.

Відмічати  будь-які позитивні досягнення дитини, не порівнювати їх з досягненнями інших дітей.

Формування системи цінностей (того, що дитина цінує, що її цікавить, приваблює, чому вона надає перевагу, що мотивує її поведінку та вчинки).

       

ОСВІТНЯ ЛІНІЯ «ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ»

 

ЗАВДАННЯ:

  • формувати базові якості особистості: довільність, самостійність, відповідальність, креативність, ініціативність, свободу поведінки, самосвідомість, самоставлення, самооцінку,
  • формувати правильну поставу,
  • розвивати позитивний образ «я», особистісну базу культури дитини, її активну життєдіяльність; основні фізичні якості, рухові уміння, культурно-гігієнічні, оздоровчі навички та навички безпечної життєдіяльності,
  • виховувати позитивне ставлення до своєї  зовнішності, бажання займатися фізкультурою;
  • створювати оптимальний руховий режим і забезпечити рухову активність шляхом комплексного використання різноманітних форм фізичної культури протягом дня;
  • загартовувати дитячий організм, підвищувати його опірність простудним захворюванням;
  • стимулювати самостійну рухову діяльність дітей, оволодіння основними рухами та елементами спортивних ігор.

ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  1.   Здоров’я та фізичний розвиток.
  2. Рухова активність та саморегуляція.
  3. Безпека життєдіяльності.
  4. Здоров’я та хвороба.
  5. Гігієна життєдіяльності.
  6. Самоставлення.
  7. Самосвідомість.

ЗДОРОВЯ-ЗБЕРЕЖУВАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ

Обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статі; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей. Дотримання правил безпеки життєдіяльності.

ОСОБИСТІСНО-ОЦІННА   КОМПЕТЕНЦІЯ:

Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім'ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності). Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до власного внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття тощо), оптимістичного світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • Дитина у своїх діях керується всіма органами чуттів; 
  • Вона вправна, витривала, енергійна у повсякденній діяльності;
  • Бере активну участь у різноманітних іграх, вправах, заняттях;
  • Малюк дотримується основних правил особистого догляду, володіє навичками підтримання здоров’я та гігієни;
  • Орієнтується в ознаках здоров’я та хвороби;
  • Дотримується основних правил культури споживання різноманітних продуктів;
  • Знає про існування небезпечних об’єктів і предметів, розуміє правила безпечної поведінки, дотримується їх у реальному житті;
  • Диференціює особливості дівчинки і хлопчика, дотримується правил статево рольової поведінки;
  • Дитина знає, що стать не змінюється з віком, має уявлення про призначення чоловіків та жінок;
  • Належним чином застосовує різні технології у фізичній та предметно-практичній діяльності, володіє конструктивними вміннями й навичками.

ФОРМИ РОБОТИ З ДІТЬМИ:

  • заняття з фізичного розвитку;
  • ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну;
  • спортивні свята (1 раз у квартал)  та  розваги (щомісяця) ;
  • прогулянки – походи за межі ДНЗ (щотижня);
  • день Здоров’я (щомісяця) та тиждень  здоров'я (1 раз у квартал); 
  • оздоровчі заняття (літній період);
  • загартовування на «Доріжці здоров'я» (постійно);
  • загартовуючі заходи на основі традиційних та нетрадиційних методів загартовування  (постійно);
  • інтегровані заняття з реалізацією завдань валеології, пожежної безпеки, вуличного руху, БЖД;
  • інтегровані заняття та індивідуальна робота з дітьми по статевій ідентифікації та статево рольовій поведінці;
  • інтегровані заняття спрямовані на засвоєння дітьми основних правил особистого догляду, навичок підтримки гігієни;
  • рухливі ігри.

ОСВІТНЯ ЛІНІЯ «ДИТИНА В   СОЦІУМІ»

ЗАВДАННЯ:

  • формувати у дітей навички соціально-визначеної поведінки,  доброзичливі взаємовідносини між дітьми, дорослими (позитивні, негативні вчинки), поняття «моє», «твоє», «наше» в предметному світі;
  • розвивати вміння орієнтуватися в людських взаєминах, готовності співпереживати та співчувати іншим; вміння включатися в спільні ігри і заняття, вміння зайняти себе протягом часу;
  • проявляти інтерес до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати зусилля для досягнення спільного результату;
  • сприяти закріпленню навичок бережного відношення до осіб та спільних речей, розумінню соціально-прийнятих норм і моральних правил поведінки;  формуванню реалістичної самооцінки, вміння відстояти власну гідність;
  • надавати можливість поводитися самостійніше, покладатися на власні сили;
  • формувати гуманні почуття до тварин, виявляти співчуття, проявляти турботу
  • виховувати вміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства

ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  1. Сім’я.
  2. Родина.
  3. Люди.
  4. Дорослі.
  5. Діти.
  6. Групи.

Родинно-побутова компетенція:

Обізнаність із нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття; здатність їх дотримуватися; уміння підтримувати доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляти турботу і любов до рідних і близьких членів родини.

СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНА   КОМПЕТЕНЦІЯ:

Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої і дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • Усвідомлює зміст поняття «сім’я». Поважає рідних, піклується про їхнє здоров’я, самопочуття.
  • Відкрита для контактів з дорослими людьми різного віку, статі, національності. З повагою ставиться до людей похилого віку.
  • Відчуває себе повноцінним членом родини. Прагне бути в присутності рідних «самим собою», розраховує на розуміння і захист.
  • Усвідомлює, що знайомі можуть бути як серед дорослих, так і дітей. При зустрічі впізнає знайомих, із власної ініціативи чи у відповідь на звернення виявляє готовність і здатність доброзичливо спілкуватися з ними.
  • Розуміє, що чужі — це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири у транспорті, відвідувачі магазину, глядачі в театрі тощо); поводиться з ними обачно, стримано, чемно.
  • Виявляє інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі (грі, продуктивній діяльності),  ділиться своїм  досвідом, умін­нями, знаннями, підтримує загальну для всіх мету діяльності. Домагається визнання себе іншими дітьми, прагне бути доречною, бажаною у спілкуванні, грі тощо.
  • Обізнана з віковими групами дітей дошкільного віку у навчальних закладах (молодша, середня, старша). Усвідомлює, що групу гуртують спільні цінності, щирість та відвертість стосунків, довіра, певні поведінкові норми; прихильне ставлення один до одного.

ФОРМИ РОБОТИ З ДІТЬМИ:

  • дні зустрічі з цікавими людьми (1 раз на рік);
  • дні зустрічей з народними умільцями (1 раз на рік);
  • морально-етичні бесіди;
  • розігрування ситуацій;
  • слухання і обговорення віршів, оповідань за змістом;
  • екскурсії;
  • сюжетно-рольові ігри;
  • дидактичні ігри;
  • театралізовані дійства, вистави;
  • читання художніх творів;
  • тренінги.

ОСВІТНЯ ЛІНІЯ «ДИТИНА В  ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»

ЗАВДАННЯ :

  • формувати уявлення про живі організми і природне середовище, взаємозв’язок природних умов рослинного і тваринного світу, причинно-наслідкові  зв’язки у природному довкіллі; пізнавальну сферу дошкільника на засадах активного використання логічних ігор та вправ;
  • дати поняття дитині про природу планети Земля та Всесвіт;
  • розвивати готовність включатися у практичну діяльність, емоційно-ціннісне відповідальне ставлення до природного довкілля;
  • стимулювати розвиток творчості та фантазії у всіх її проявах; прагнення робити по своєму, виявляти оригінальність;
  • розширювати творчу активність; сприятливі умови для розвитку креативності дошкільників;
  • спонукати до елементарних дослідницьких дій, коментувати, пояснювати їхні наслідки;
  • підтримувати прагнення розв’язувати елементарні проблеми;
  • збагачувати радісні відчуття від самостійних відкриттів, підтримувати прагнення їх повторити;
  • виховувати цінне ставлення дитини  до природи.

ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Всесвіт.
  2. Природа планети «Земля».
  3. Явища природи.
  4. Рослини, гриби.
  5. Тварини.
  6. Життєдіяльність людини в природному довкіллі.

ПРИРОДНИЧО-ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ:

Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі.

Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров'я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • Має загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, яка має форму кулі (глобус) та складається з повітря, суші (материки, острови) і води (океани, моря, річки, озера).
  • Має уявлення, що тверда поверхня планети ― суша, має різну форму (рівнини, пагорби, гори, яри). Знає, що на суші люди будують житло, обробляють ґрунт ― родючий шар поверхні.
  • Має елементарне уявлення про природні явища на планеті Земля та сезонні зміни в природі. Називає пори року, їх прикмети, характерні ознаки.
  • Орієнтується в основних властивостях вогню: корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних, руйнівних (швидко розповсюджується, знищує все на своєму шляху). Знає, що пожежу може спричинити блискавка,   небезпечне поводження людини з вогнем (багаття в лісі, недопалки тощо). Володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем.
  • Розрізняє і називає найпоширеніші у своїй місцевості: дерева, кущі, трави; дикорослі й культурні рослини; ягоди і гриби. Має уявлення про лікарські властивості рослин найближчого природного оточення.
  • Усвідомлює різноманітність тваринного світу. Розрізняє найпоширеніші тварини: черви, молюски, павуки, комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі; оперує їхніми назвами, описує середовище існування. Орієнтується в особливостях: зовнішньої будови, живлення, пересування, захисту, поведінки.
  • Розуміє, що природне довкілля змінюється внаслідок людської діяльності. Має уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи для збереження та відновлення рослин і тварин, які зникають.
  • Орієнтується у тому, що Всесвіт ― це безліч зірок, планет, може назвати деякі з них. Володіє елементарною інформацією про Сонячну систему, в центрі якої знаходиться Сонце ― джерело світла і тепла. Розуміє, що планети різні за розміром, але всі менші за Сонце.

ФОРМИ РОБОТИ З ДІТЬМИ:

  • ігрові та пізнавальні заняття з даної проблеми;
  • бесіди;
  • експериментально-дослідницька діяльність;
  • спостереження;
  • уроки милування і краси;
  • імпровізація в різних видах діяльності;
  • комунікативно-ігрові тренінги;
  • предметно-практична діяльність в природі;
  • чергування в куточку природи.

ОСВІТНЯ ЛІНІЯ «ДИТИНА У СВІТІ КУЛЬТУРИ»

ЗАВДАННЯ:

  • формувати почуття краси в її різних проявах;
  • ціннісно ставитися до змісту предметного світу та світу мистецтва;
  • розвивати творчі здібності;  здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, навички практичної діяльності культури споживання; емоційну чутливість на твори зображувального та народно-прикладного мистецтва;
  • формувати елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички;
  • виховувати самостійність, культуру та безпеку праці;
  • виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності;
  • ознайомити з мистецтвом театру, з театральними професіями  режисер, актор;
  • розвивати бажання брати участь в драматизації казок та літературних творів;
  • удосконалювати вміння передавати характер героя та  його переживання мімікою, голосом, рухами;
  • вправляти у виразному емоційному читанні та розповіді;
  • навчати працювати з ляльками; співпрацювати над виставами;
  • ознайомити з різними видами зображувального мистецтва (живопис, графіка, скульптура);
  • використовувати засоби художньої  виразності на заняттях по зображувальному мистецтву та художньо-творчій праці; різноманітні зображувальні засоби (пастель, олівець, фарби, крейду, свічку та матеріали: лозу, шпон, макраме).

ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  1. Предметний світ (житло, за межами житла, предметно-практична діяльність).
  2. Світ мистецтва (художньо-продуктивна, образотворча діяльність, музична, театральна, літературна).

ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

Обізнана із предметним світом, його особливостями в межах житла (предмети побуту, вжитку) і поза ним (транспорт, споруди закладів соціального і громадського призначення тощо), виготовленням предметів довкілля. Орієнтується у предметному середовищі за місцем проживання, дотримується елементарних правил поведінки на вулицях і дорогах. Користується побутовими предметами за призначенням. Обізнана з працею дорослих, виявляє інтерес і повагу до професій, бере участь у спільній праці з дорослими, дітьми; творчо виявляє себе у самостійній предметно-практичній діяльності. Застосовує елементарні економічні поняття; ощадливо ставиться до речей, грошових коштів.

ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ:

Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію. Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів. Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів. Із задоволенням наслідує мистецькі зразки - образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички). Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • Усвідомлює, що для життєдіяльності людині потрібні предмети побуту і вжитку. Оперує узагальнюючими поняттями «меблі», «білизна», «побутові прилади», «посуд» тощо.
  • Орієнтується у предметному довкіллі за межами житла. Знає назви вулиць, прилеглих до свого будинку. Визначає місцезнаходження навчального закладу, магазину, аптеки, поліклініки, стадіону, пояснює, як до них дістатися.
  • Усвідомлює, що довколишній предметний світ ― рукотворний, створений для задоволення потреб людини та завдяки людській праці. Має елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, засобів пересування та зв’язку, продуктів харчування, гігієни, оперує їх назвами.
  • Сприймає і усвідомлює мистецтво як результат творчої діяльності людини, виявляє емоції і почуття від побачених і почутих мистецьких творів; вибірково ставиться до окремих видів мистецької діяльності.
  • Виявляє власне ціннісне ставлення до українських мистецьких традицій, фольклору, до мистецьких творів художників, композиторів, музикантів, співаків, танцівників, режисерів, акторів, поетів, письменників.
  • Виявляє інтерес до різних видів візуального мистецтва: декоративно-прикладного, живопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну. Відображає власні життєві враження, почуття, навички в образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні.
  • Має уявлення про вокальну та інструментальну музику, основні музичні жанри (пісня, марш, танець); охоче слухає і оцінює музичні твори, переймається емоціями і почуттями; виразно співає дитячі пісні; володіє елементарною технікою виконання хороводів, танців, музичних ігор, рухів; відтворює на дитячих музичних інструментах прості ритмічні мелодії, має досвід індивідуального та колективного виконання твору.
  • Орієнтується в основних видах театрального мистецтва, вирізняє гуманний зміст і колективний характер театральної вистави; виявляє особисту позицію, інтегровані навички під час перевтілення у сценічний образ (позитивний, негативний), створює його за допомогою експресивних засобів (мовлення, міміка, жести, рухи, музика, танці, спів).
  • Цілісно відтворює зміст поетичного та прозового твору, ідентифікує почуття та вчинки персонажів з власними, висловлює особисту позицію; вирізняє зачин, основну частину, кінцівку, повтори в казці, оповіданні. Уміє декламувати вірші напам’ять, переказувати українські народні казки, застосовувати усну народну творчість в іграх, інсценуванні, розвагах, фольклорних святах.

ФОРМИ РОБОТИ З ДІТЬМИ:

  • тематичні та авторські виставки дитячих робіт;
  • зустріч з цікавими людьми;
  • художня галерея;
  • художньо-зображувальна діяльність;
  • художньо-творча робота;
  • вчимося слухати музику з  дітьми старших груп;
  • музично-ритмічна діяльність;
  • свята і розваги;
  • створення куточків різних видів театру;
  • театралізована діяльність;
  • показ вистав різних лялькових театрів в дитячому садку;
  • відвідування театралізованих вистав місцевих аматорів;
  • «Рюкзачок» – туристичний гурток;
  • «Домісоька» -  музична діяльність;
  • «Казкарики» - театралізована діяльність;
  •  ігри-драматизації, драматизація  казок;
  • літературне дозвілля;
  • драматизація народних казок;
  • художньо-мовна діяльність (складання казок).

ОСВІТНЯ ЛІНІЯ «ГРА  ДИТИНИ»

ЗАВДАННЯ :

  • надавати перевагу грі як провідному виду діяльності,
  • заохочувати дитину до ігрової діяльності,
  • використовувати власний досвід для створення ігрових задумів,
  • встановлювати взаємозв’язок ігрової діяльності з реалізацією пізнавальних, соціально-моральних, естетичних потреб,
  • активно відтворювати свої життєві враження у рольових іграх,
  • формувати вміння створювати власний задум у різних видах творчих ігор, цікаво і змістовно розгортати сюжет ролі та гри,
  • розвивати знання про різні види ігор, у той час надавати перевагу якимось їх певним видам,
  • виявляти уміння організовувати ігри спільно з однолітками, розподіляти ролі, будувати діалоги відповідно до ігрового задуму,
  • виховувати правила культури поведінки, уникати конфліктів під час гри, дотримуватись норм та етикету спілкування.

Зміст освітньої діяльності:

  1. Сюжетно-рольова гра.
  2. Конструктивно-будівельні ігри.
  3. Іграшки.

ІГРОВА КОМПЕТЕНЦІЯ

Обізнаність із різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила); реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • Розуміє, що гра має сюжет; ініціює, обирає, підтримує та вибудовує різні сюжети; розгортає, збагачує ігровий задум.
  • Урізноманітнює сюжет гри, відображає в ньому реальні чи уявні події з особистого життя та людей із найближчого оточення, творчо застосовує набуті уявлення про довколишній світ.
  • Виявляє інтерес і бажання до відображення широкого кола об’єктів довколишньої дійсності, використовуючи при цьому попередньо набутий досвід діяльності з різними конструкторами (в тому числі LEGO), природним та штучним матеріалом; уміє планомірно розглядати предмети і споруди, виокремлювати в них основні складові конструкції, їх співвідношення за розмірами, формами, розташуванням; створює власні роботи за зразком, умовою, задумом; добирає необхідний матеріал, деталі; використовує різні способи створення будівлі та елементи оздоблення; вміє діяти послідовно, злагоджено з іншими учасниками, здатна аналізувати результати власної та спільної діяльності.
  • Знає, впізнає і називає різні види іграшок: образні ― ляльки (хлопчики, дівчатка, жінки, чоловіки, бабусі, дідусі) та іграшки, що зображують тварин і птахів; сенсорно-дидактичні (геометричні фігури і втулки, мозаїка, кільця, бірюльки, діжки, палички, розбірні матрьошки і пірамідки та ін.); глиняні, м’які, дерев’яні, металеві українські народні іграшки (тварини, птахи, ляльки, посуд, писанки, сюжетні дерев’яні іграшки, свищики тощо) та місце їх виготовлення (Опішня, Косів, Яворів тощо); конструктивно-будівельні, спортивні, технічні, іграшки-саморобки, настільно-друковані.
  • Використовує іграшки відповідно до призначення та їх змісту. Має уявлення про варіативні можливості використання різних іграшок.
  • Сприймає іграшки як образ предмета реального чи казкового світу, розуміє її зовнішні особливості; бережливо ставиться до іграшок, дотримується порядку в ігровому куточку.

Форми роботи

  • сюжетно-рольові ігри;
  • режисерські ігри;
  • конструктивно-будівельні ігри;
  • ігри-драматизації, театралізовані ігри;
  • ігри-інсценівки;
  • ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності;
  • дидактичні ігри;
  • ігри-подорожі;
  • пізнавальні ігри;
  • інтелектуальні ігри;
  • комп’ютерні ігри;
  • спортивні ігри;
  • українські народні ігри малих форм;
  • календарно-обрядові ігри.

ОСВІТНЯ ЛІНІЯ «ДИТИНА В  СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ»

ЗАВДАННЯ :

  • формувати доступні для дитини дошкільного віку уявлення еталонів, що відображують ознаки, властивості та відношення об’єктів довколишнього світу;
  • удосконалювати здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній);
  • оволодівати способами пізнання дійсності;
  • розвивати наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне мислення, елементарні математичні уявлення, уявлення цілісної картини світу;
  • вправляти в навичках пошуково-дослідницького характеру;
  • виховувати  доцільну поведінку в різних життєвих ситуаціях.

Зміст освітньої діяльності:

  1. Сенсорні еталони.
  2. Пізнавальна активність.
  3. Елементарні математичні уявлення.

СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ:

Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує в довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно-символічні зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.

МАТЕМАТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ:

Виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам'ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв'язувати задачі і приклади на додавання і віднімання в межах 10.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • Знає назву сенсорних еталонів: колір, форма, величина (їх види, ознаки, властивості); користується словами, що їх характеризують (кольори та їх відтінки; форми ― об’ємні, площинні: циліндр, куб, прямокутник, трикутник тощо); визначає форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталону.
  • Вміє порівнювати предмети за кольором, формою, величиною, виділяти в них схожі та відмінні ознаки.
  • Визначає, встановлює часову послідовність подій, користується словами «вчора», «сьогодні», «завтра», «раніше», «пізніше», «зараз», «спочатку», «тепер», «давно», «скоро».
  • Розуміє властивості часу, володіє часовими поняттями (на світанку, в сутінках, о півдні, о півночі, доба, тиждень, місяць, рік).
  • Виявляє інтерес до довкілля та самої себе. Активно сприймає предмети, об’єкти, людей, події.
  • Усвідомлює зміст понять «число», «цифра», «лічба», «рахунок», «задача». Має уявлення про натуральний ряд чисел. Лічить у межах 10 у прямому та зворотному порядках; користується кількісними та порядковими числівниками. Знає цифри від «0» до «9».
  • Розв’язує елементарні математичні задачі; складає задачі-драматизації (про себе, свою сім’ю, найближче природне і предметне оточення) та задачі-ілюстрації (відтворюють знання дітей про довкілля, їхнє життя), пропонує власний спосіб їх розв’язання.

ФОРМИ РОБОТИ

  • спостереження, обстеження природних об’єктів;
  • екскурсії;
  • бесіди, робота за оповіданнями;
  • експериментально-дослідницька діяльність;
  • цікаві завдання творчого  та оцінного характеру;
  • виготовлення народної іграшки;
  • екскурсії до краєзнавчого музею, до архітектурних споруд (собори, стадіон);
  • конкурси, змагання, свята, звичаї, обряди;
  • виставки народних промислів (рушники, посуд);
  • система занять по народознавству;
  • сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні; творчо-художні ігри;
  • спостереження та милування в природі з виконанням логіко-математичних завдань;
  • художньо-зображувальна діяльність;
  • ігри з іграшками вкладками, пазлами, мозаїками тощо;
  • художньо-творча робота;
  • розв’язування ребусів, кросвордів.

ОСВІТНЯ ЛІНІЯ «МОВЛЕННЯ ДИТИНИ»

ЗАВДАННЯ :

  • формувати у дитини культуру мовлення та спілкування; мовленнєві вміння та навички;
  • розвивати елементарні правила користування мовою у різних життєвих ситуаціях;
  • оволодівати мовою як засобами пізнання світу та способом специфічного людського спілкування;
  • вивчати українську мову як державну на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, які є громадянами України;
  • збагачувати словник дітей;
  • передавати словами свої враження від побаченого, почутого;
  • вживати узагальнюючі поняття;
  • спонукати до складання невеличких розповідей-описів, вживати в них порівняння;
  • розвивати зв’язне мовлення;
  • вправляти в утворенні словосполучень, будувати свої висловлення;
  • сприяти формуванню виділяти речення з мовного потоку;
  • заохочувати складати речення (прості, складносурядні, складнопідрядні);
  • формувати вміння вести діалог, переказувати літературні твори;
  • вводити в мову дітей емоційно-оцінюючу лексику;
  • розвивати вміння складати розповіді з власного досвіду, за серіями ілюстрацій, описувати свій стан, настрій;
  • використовувати вирази, що означають положення об’єкту в просторі, час;
  • сприяти виділенню звуків у словах; придумувати слова на заданий звук, звуковий аналіз;
  • виховувати інтерес та позитивне ставлення до української мови.

ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Звукова культура мовлення.
  2. Словникова робота.
  3. Граматична правильність мовлення.
  4. Зв’язне мовлення.
  5. Діалогічне мовлення.
  6. Монологічне мовлення.
  7. Українська мова як державна.

Фонетична компетенція:

Оволодіває чіткою вимовою всіх звуків рідної мови і звукосполучень, відповідно до орфоепічних норм; має розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; оволодіває мовними і немовними засобами виразності та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлює звуковий склад рідної мови.

Лексична компетенція:

Оперує узагальненими словами різного порядку, стійкими загальновживаними словосполученнями; мовлення дітей набуває образності; за кількісною та якісною характеристикою словник дитини сягає такого рівня, що вона може легко спілкуватися з дорослими і дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему в межах свого розуміння.

Граматична компетенція:

 Вживає (не усвідомлено) граматичні форми рідної мови згідно із законами і нормами граматики (рід, число, відмінок, дієвідміна, клична форма тощо), має розвинене чуття граматичної форми; наявні корекційні навички щодо правильності вживання граматичних форм та порядку слів у реченні.

Діалогічна компетенція:

Ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовні і немовні засоби для вирішення комунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету і коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета розмови і співрозмовника та коригує його залежно від ситуації спілкування.

Монологічна компетенція:

Володіє навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв'язного мовлення; складає різного типу розповіді, імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; доходить елементарних узагальнень, висновків; висловлює зв'язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів; виявляє словесну творчість у різних видах мовленнєвої діяльності.

Мовленнєва компетенція:

Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися.

Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій.

Комунікативна компетенція:

Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації.

Комунікативна компетенція передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • Розрізняє мовні і немовні, близькі і схожі звуки рідної мови; має розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання; регулює темп мовлення та гучність голосу залежно від ситуації; виявляє неточності у вимові звуків у словах та вживанні наголосу; використовує мовні, інтонаційні та немовні засоби виразності.
  • Має збалансований словниковий запас із різних освітніх ліній: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина у світі культури», «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі».
  • Вживає всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, частки, вигуки, сполучники і сполучні слова); утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами; створює нові слова за допомогою суфіксів, префіксів, споріднені і однокореневі слова; володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки; вживає різні за складністю типи речень (прості, складні, складносурядні, складнопідрядні із сполучниками і сполучними словами).
  • Вільно, невимушено вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими); підтримує запропонований діалог відповідно до теми, не втручається в розмову інших; будує запропонований діалог відповідно до теми; відповідає на запитання за змістом картини, художніх творів; виконує словесні доручення, звітує про їх виконання; вміє запитати, відповісти на запитання, заперечити, подякувати, вибачитися, розповісти про себе, започаткувати діалог; передавати словами і мімікою свою готовність спілкуватись, обмінюватись інформацією, брати почуте до уваги, домовлятися; ввічливо ставиться до партнерів по спілкуванню; виявляє свою зацікавленість у розмові, щирість висловлювання, враховує емоційний стан співрозмовників;  розуміє, що словом можна не лише підняти настрій, але й образити; вживає лагідні, пестливі слова.
  • Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає розповіді як за планом вихователя, так і самостійно; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, вміє пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу;  планує, пояснює і регулює свої дії.
  • Розуміє, що в Україні українська мова є державною; розрізняє близькі, але не однакові звуки рідної та української мов; розпізнає нові звуки; правильно і чітко вимовляє всі звуки української мови та наголошує слова відповідно до орфоепічних норм української мови; слухає і розуміє мовлення дорослих, казки, оповідання, вірші, запам’ятовує їх; володіє діалогічним мовленням: ініціює, продовжує і завершує діалог, використовуючи етикетну українську лексику; переказує невеличкі тексти та казки, складає різні типи розповідей (описові, сюжетні, з власного досвіду тощо) як за зразком вихователя, так і самостійно; спілкується українською мовою залежно від ситуації.

ФОРМИ РОБОТИ:

  • мовленнєві вправи;
  • складання розповіді за серією картинок;
  • опис об’єктів, пейзажу;
  • сюжетно-рольові, дидактичні, комунікативні ігри;
  • загадки, вірші;
  • бесіди, полілог;
  • читання художніх творів;
  • складання казки;
  • інтегровані заняття з пріоритетом мовленнєвої діяльності з різних освітніх ліній.

Робота з батьками

Завдання:

  • налагодити партнерські стосунки;
  • стимулювати інтерес батьків до змін у дошкільній освіті;
  • інформувати батьків про підходи дошкільного закладу до виховання і навчання дошкільників, нетрадиційні методи роботи з дітьми;
  • створити атмосферу спільності інтересів педагогів і батьків, взаємопідтримки, взаємопроникнення партнерів у проблеми один одного;
  • актуалізувати педагогічний потенціал родини, плекати свідоме ставлення до материнських та батьківських функцій;
  • збагачувати виховні уміння батьків, підтримувати їх упевненість у своїх педагогічних можливостях;
  • залучати батьків до активної участі у заходах, що проводяться в ДНЗ, формувати в них відчуття приналежності до колективу дитячого садка як однодумців і спільників;
  • сприяти підвищенню психологічної та педагогічної компетентності щодо розуміння закономірностей розвитку дитини, а також питань навчання та виховання дошкільнят;

Форми організації роботи з батьками:

  • групові та індивідуальні консультації, бесіди;
  • спільна господарська діяльність;
  • анкетування;
  • батьківські збори;
  • робота батьківського комітету;
  • благодійні акції, ярмарки;
  • дні відкритих дверей;
  • участь батьків у святах та розвагах;
  • робота консультативного пункту для батьків «Працюємо в тісній співдружності із ЗДО»;
  • робота консультативного центру для батьків або осіб що їх заміняють (дошкільний вік);
  • рекомендації;
  • батьківські куточки;
  • відвідування дітей вдома;
  • семінари, семінари-практикуми;
  • педагогічні читання;
  • виставки, конкурси;
  • диспути, круглі столи, тренінги, майстер-класи